Найперший рік роботи щойно створеного Малієвецького музею ми починали з ентузіазмом і грандіозними планами, які були зірвані 24 лютого 2022 р.
Ми, як і всі українці, пережили страх, заціпеніння, відчай, неймовірний біль. Порятунком стала щоденна праця і взаємна підтримка, допомога нашим співвітчизникам, котрі у перші ж дні опинилися у епіцентрі полум’я війни.
До Малієвецького палацу потягнулися каравани автівок з Києва, Броварів, Ірпеня, Харкова, Маріуполя Мар’їнки, Лисичанська та інших міст, що першими зазнали удару. Хтось, відпочивши, їхав далі – до родини або ж за кордон, а хтось залишився на Поділлі на весь цей рік.
Загалом через Малієвецький музей пройшло близько 250 переселенців.
Новий 2022 рік ми розпочали з класичної музики у виконанні ансамблю камерної музики «Домінанта» Дивовижні різдвяні колядки від народної дитячо-юнацької хорової капели «Журавлик» із Кам’янця-Подільського»Перші практиканти 2022 року – студенти Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.Реставратори Олександр Віштаченко, Євген Заблоцький і Микола Бендюк з дружнім візитом. Обговорювали майбутню реставрацію палацу, якій не судилося відбутися24 лютого 2024 року. Шок. Розгубленість. Перші біженці з Київщини і зі Сходу.Залишені від санаторію кімнати з ліжками і кухня дали змогу прийняти за весь час близько 250 осіб.Цілодобові чергування в очікуванні втікачів у кожну годину дня і ночі – такими були будні музею в перший місяць війни
Мешканці Малієвець і навколишніх сіл прийшли на допомогу одягом і продуктами для переселенців
Наші польські друзі закупили ліки та павербанки, які були відправлені воякам на передову
Палац Орловських заповнилидіти і домашні тварини. Щоранку на кухні – все нові обличчя.
Художник Євген з Броварів знайшов у нашому палаці натхнення
До Малієвецького палацу цілодобово прибувають люди. Хтось, відпочивши, їде далі. Багато хто залишається.Оговтавшись від першого стресу, наші вимушені гості почали знайомитися з історією маєтку, а також активно долучилися до розчищення паркуОдна із найстарших гостей Анна Генріхівна з Києва розповідає свою трагічну історію для обласного телебаченняДиректорка музею Анастасія Донець і наша дорога вимушена гостя – волонтерка, а в мирному житті дослідниця і популяризаторка культури Полісся Наталка “Білка” ЛещенкоОдне з перших завдань початку війни: знайти за кордоном моцне авто для вояків – і пригнати його в Україну. Done!Наші найперші переселенці – шестеро поліських коників із Прибірська (біля Чорнобиля), прибули ще за два тижні до початку війниКонячі будні. Лера з Миколаєва і Софійка з Києва стали дбайливими опікунками для юних поліських кониківВетлікар Олена і конюх Микола роблять укола кобилі Розі
Поліські коні і їхній конюх Вовчик переїжджають на нові просторі пасовища, у заповідник на Київщині
Поліська «діаспора» привезла в Маліївці не лише коней, але й автентичну українську музику
Замість поліських коників тепер в Малієвецькому маєтку орловська кобила Орбіта і колишні зірки кінних шоу Сіріус та СтарлінкНавіть після найтемнішої ночі неодмінно настає світанок 🙂
